• 09:50 29.01.08 “Стримайте Ваші сльози...” — М.Грушевський
    автор посту: Андрій Панченко


    90 років як Україна прийняла перший бій важливіший за Фермопіли - в чистім полі з перевагою суперника 1 до 30-ти: Пам’яти тридцяти /Павло Тичина/ На Аскольдовій могилі
    Поховали їх –
    Тридцять мучнів українців,
    Славних, молодих.


    На Аскольдовій могилі
    Український цвіт! –
    По кривавій по дорозі
    Нам іти у світ.
    На кого посміла знятись
    Зрадницька рука? –
    Квітне сонце, грає вітер
    І Дніпро-ріка...
    На кого зазнявся воїн?
    Боже, покарай! –
    Понад все вони любили
    Свій коханий край!
    Вмерли в Новім Заповіті
    Славою святих, -
    На Аскольдовій могилі
    Поховали їх.
    На Аскольдовій могилі
    Український цвіт! –
    По кривавій по дорозі
    Нам іти у світ...

     

    Памяти тридцати
    /Павло Тычина/
    (дословный перевод)

    На Аскольдовом кургане
    Схоронили их –
    Тридцать мучеников украинцев,
    Славных, молодых.
    На Аскольдовом кургане
    Украинский цвет! –
    По кровавой по дороге
    Нам идти в свет.
    На кого посмела подняться
    Изменника рука? –
    Цветёт солнце, веет ветер
    И Днепро-река...
    На кого покусился воин?
    Боже, покарай! –
    Более всего они любили
    Свой любимый край!
    Умерли в Новом Завете
    Славою святых, -
    На Аскольдовом кургане
    Схоронили их.

     

    На Аскольдовом кургане
    Украинский цвет! –
    По кровавой по дороге
    Нам идти в свет...                                           І струміли щирі сльози на сиву бороду першого Голови Української Держави проф. М.Грушевського, коли він тремтячим голосом говорив: "Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні. Славна смерть за Україну".

     

    Цей бій - символ відваги, жертовної любові до України саме свідомого українства - студентів та робітників; та на жаль - непідготованості молодої Української Держави до захисту незалежності й прямий шлях до її втрати.

     

    Бережімо ж її, загартовуймось та укріплюймо армію та зброю від будь-якої “прикрої несподіванки” (“печального недоразумения”), шукаймо союзів війскових, економічних та політичних для процвітання та самостійності.
    Єднаймося!

     

     

    Коментувати (7)

Логін: Пароль:



зареєструйтесь на сайті, якщо у вас немає логіна.

Блоги

Авторизація

Рубрикатор

weblog.com.ua